Ёптить, здарова, рэперы сего собрашка!
Я вам сегодня расскажу, как я нагрузился мефом и сделал серфинг в сухом песке. Мать твою, да что это было, но от начала!
Был обычный светлый день, я лежал на районе с шаном, кайфовал от дымка и думал, как бы пополнить свою закладку мефедрона. Уже потягивался, чтобы найти свой дилера, когда он сам ко мне подкатил на шестерке.
Сука, какое совпадение! Он прямо из окна кричал, что есть меф, не бодяженный! Глазки у меня загорелись, все ясно стало, только вот денег у меня на маковую солому небыло.
"Дилер, братик, я у тебя мефедрон возьму, но по кредиту! Это будет самая жирная сделка в нашем районе!" - орал я ему.
Видно, дилер был неплохой парнюшка, согласился. Он сказал, что через час будет на этом же месте, и мы расстанемся с нашими деньгами.
А я вскочил и пошел полагать деньги для него. Но где-то в подсознании почувствовал, что что-то не так. А, блять, заебись! Я же нашел гречку в кармане! Посчитал ее и понял, что денег не хватит.
Охуенно, я пошел на перекладку долларов. Ладно, думаю, мне обязательно помогут. Пошел к другу, и он шо? Шо дал, тока кляп! Теперь я был без денег и без мефа, но ничего, я не расстраивался, имхо, все будет заебись!
Я решил сделать следующий ход. Пошел на базар и продал все, что у меня было - плеер, золотую цепочку и Ролекса. Ну, а что? Заебись пофотаться потом на серфинге!
"Мать дилера! Он наверняка уже скупает все закладки!" - подумал я и поехал к нему. Подкатываю, а он только выпрыгивает из окна с полными руками шмоток, как будто у него барыга рядом стояла. Но мне было похуй, я забрал свой заклад, отдал ему деньги и поехал заниматься своим серфингом.
А, блять, где же я серфить буду? Поднял грустный глаз на небо и решил, что главное - это вода и много песка. Поехал в пустыню. Все равно, меф тоже воду сушит, так что пусть будет симбиоз!
Одна |
Две |
Три |
Четыре |
Пять |
Шесть |
Подъехал я к пустыне, вышел из машины и почувствовал, что маковая солома уже начинает залетать. Охуеть, это было потрясающее ощущение! Я сбросил всю одежду и кинулся бежать по дюнам, раскидывая песок на все стороны.
Потом я решил взять доску и встать на нее. Блять, но заметил, что у меня ее нет. Но ничего, я же на мефе! Взял песок, насыпал его на землю и встал на него, представив себя настоящим серфером.
"Прокачаюсь я, блять, на мефе, что в мире нет предела!" - сказал я и резко пнул песок, чтобы начать свой серфинг.
И в этот момент я понял, что нет ничего лучше, чем быть наркоманом-рэпером. Ощущение свободы, адреналин в крови, все это греет мое сердце. И, несмотря на все преграды, я всегда буду искать новые приключения на своем безумном пути между закладками и суровой реальностью района. Имхо, это мое призвание, и я буду идти по нему до конца.
Так закончился мой день радости и адреналина. Я знал, что хоть это и был чистый и легкий путь, я все равно не должен забывать о реальности, которая меня окружает. Так что, рэперы, просите меф и шан с умом, не забывая, что жизнь не только о наших закладках, но и о нашем серфинге в пустыне!
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!